Новенна до Патріарха Ордену Паулінів

Новенна до Патріарха Ордену Паулінів

Святого Павла Першого Пустельника (6 - 14 січня).

ГІМН ДО СВЯТОГО ПАВЛА ПЕРШОГО ПУСТЕЛЬНИКА

1. Гнів цезаря розбудився * Християнську кров губить.

Святий Павло заповзявся, * Щоби Господу служить.

Там піду, де тиша грає, * Небо у росі блищить.

Де пустеля серце має, * Прагну Господа зустріть.

2. Так Святий Павло Пустельник * Розстається з світом цим.

Щоб собі вийти на зустріч * З Божим Царством Пресвятим.

Розстається без вагання, * Світ для нього марнота.

І на марно всі благання * Шле йому його сестра.

3. Гірко кличе у розпачі: * «Брате мій, ти дорогий!

За тобою серце плаче, * Ти ще дуже молодий.

Не кидай нашого дому, * Глянь на світ і розрадій.

Тяжко буде жить самому. * Залишайся, братку мій.

4. Твоє тіло серед зною * Кволе завжди і слабке,

Нездатне до цього бою. * Життя нам гірким буде.

Тут слава тебе чекає, * А в пустелі забуття.

Музика в палацах грає, * А у пущі каяття.

5. Та даремна є та мова * І багатств усіх краса.

Каже так душа Павлова: * «Прагну йти на Небеса.»

Йде вперед сміливим кроком, * Несе Богу життя цвіт.

Шле молитви над потоком. * Світу залишає світ.

6. Гляньмо вслід Павлу Святому: * Всього зрікся він, що мав.

В своїм віці молодому, * Богові життя віддав.

Свою одіж з пальми має. * Це вже не м'яке вбрання.

Від світських вигод тікає * І шукає забуття.

7. Джерело вод не всихає, * Квітне там зелений гай,

А Павло надію має * Заслужити в Бога рай.

Працю він не полишає, * Тіло кволе хоч болить.

На землі він ложе має, * На твердім камені спить.

8. Так Святому вік минає, * Знаки Бог йому дає.

Щодня ворон прилітає, * В дзьобі своїм хліб несе.

Аж знайшов його Антоній. * О, як любить Бог тебе!

Ще один Господній воїн. * Вдвічі хліба крук несе.

9. Кинувся Павло в обійми: * «Брате мій, це вже пора.

Хай Господь до себе прийме. * Спів Йому і похвала.

Задля мене вчини службу, * Грішнику ласкавим будь.

Атанасія одежу * Дай мені в останню путь.

10. Йде Антоній у дорогу, * Вертає, й шату несе.

В серці чує він тривогу; * Божа Воля не мине.

А коли прийшов в пустелю, * Біля келії ворот,

Бачить мертве Павла тіло – * Божий храм святих чеснот.

11. Бачить він – небесним шляхом * Душа Павла в Небо йде.

Тож із гірким душі вдихом * Вслід свою молитву шле.

В плащ звиває святе тіло * В путь до вічного життя,

Щоб воно в землі не тліло. * В Богу справжнє є буття.

12. А згадавши про могилу, * Зажурився міцно він.

Де візьме такую силу; * Не вставать мені з колін.

Раптом леви із діброви * Грізні на зустріч ідуть.

Бо Господь наш Бог Чудовий; - * Звірі яму в землі рвуть.

13. Святий Павле, що на Небі, * Ми усі твої сини,

Закликай всіх нас до себе, * Молитвами притягни.

Дай від злого міць, лік, зброю, * І до Неба вірний путь,

Де на віки ми з Тобою * Прагнем з Богом вічно жить.

Молись за нас, Святий наш Отче Павле Перший Пустельнику.

Щоб ми удостоїлись обітниць Христових.

Молімося.

Боже, Котрий вчинив, що Святий Павло наш Отець на пустині осягнув святість, * зроби за Його посередництвом, щоб ми, розвиваючи в собі духа молитви та служіння, * наближалися в любові до Тебе. Через Христа Господа нашого.

Амінь.