Орден Святого Павла Першого Пустельника в Україні (OSPPE): СВЯТА ЛІТУРГІЯ РИМСЬКОГО ОБРЯДУ 15 січня Урочистість Святого Павла Першого Пустельника Патріарха Ордену Паулінів

СВЯТА ЛІТУРГІЯ

РИМСЬКОГО ОБРЯДУ

15 січня

Урочистість Святого Павла

Першого Пустельника

Патріарха Ордену Паулінів

ВСТУПНІ ОБРЯДИ

С.: В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

В.: Амінь.

С.: Мир з вами.

В.: І з духом твоїм

Відбувається привітання Єпископа та гостей і співаємо гімн до Святого Павла Першого Пустельника

ГІМН ДО СВЯТОГО ПАВЛА ПЕРШОГО ПУСТЕЛЬНИКА

1. Гнів цезаря розбудився *

Християнську кров губить.

Святий Павло заповзявся, *

Щоби Господу служить.

Там піду, де тиша грає, *

Небо у росі блищить.

Де пустеля серце має, *

Прагну Господа зустріть.

2. Так Святий Павло Пустельник *

Розстається з світом цим.

Щоб собі вийти на зустріч *

З Божим Царством Пресвятим.

Розстається без вагання, *

Світ для нього марнота.

І на марно всі благання *

Шле йому його сестра.

3. Гірко кличе у розпачі: *

«Брате мій, ти дорогий!

За тобою серце плаче, *

Ти ще дуже молодий.

Не кидай нашого дому, *

Глянь на світ і розрадій.

Тяжко буде жить самому. *

Залишайся, братку мій.

4. Твоє тіло серед зною *

Кволе завжди і слабке,

Нездатне до цього бою. *

Життя нам гірким буде.

Тут слава тебе чекає, *

А в пустелі забуття.

Музика в палацах грає, *

А у пущі каяття.

5. Та даремна є та мова *

І багатств усіх краса.

Каже так душа Павлова: *

«Прагну йти на Небеса.»

Йде вперед сміливим кроком, *

Несе Богу життя цвіт.

Шле молитви над потоком. *

Світу залишає світ.

6. Гляньмо вслід Павлу Святому: *

Всього зрікся він, що мав.

В своїм віці молодому, *

Богові життя віддав.

Свою одіж з пальми має. *

Це вже не м'яке вбрання.

Від світських вигод тікає *

І шукає забуття.

7. Джерело вод не всихає, *

Квітне там зелений гай,

А Павло надію має *

Заслужити в Бога рай.

Працю він не полишає, *

Тіло кволе хоч болить.

На землі він ложе має, *

На твердім камені спить.

8. Так Святому вік минає, *

Знаки Бог йому дає.

Щодня ворон прилітає, *

В дзьобі своїм хліб несе.

Аж знайшов його Антоній. *

О, як любить Бог тебе!

Ще один Господній воїн. *

Вдвічі хліба крук несе.

9. Кинувся Павло в обійми: *

«Брате мій, це вже пора.

Хай Господь до себе прийме. *

Спів Йому і похвала.

Задля мене вчини службу, *

Грішнику ласкавим будь.

Атанасія одежу *

Дай мені в останню путь.

10. Йде Антоній у дорогу, *

Вертає, й шату несе.

В серці чує він тривогу; *

Божа Воля не мине.

А коли прийшов в пустелю, *

Біля келії ворот,

Бачить мертве Павла тіло – *

Божий храм святих чеснот.

11. Бачить він – небесним шляхом *

Душа Павла в Небо йде.

Тож із гірким душі вдихом *

Вслід свою молитву шле.

В плащ звиває святе тіло *

В путь до вічного життя,

Щоб воно в землі не тліло. *

В Богу справжнє є буття.

12. А згадавши про могилу, *

Зажурився міцно він.

Де візьме такую силу; *

Не вставать мені з колін.

Раптом леви із діброви *

Грізні на зустріч ідуть.

Бо Господь наш Бог Чудовий; - *

Звірі яму в землі рвуть.

13. Святий Павле, що на Небі, *

Ми усі твої сини,

Закликай всіх нас до себе, *

Молитвами притягни.

Дай від злого міць, лік, зброю, *

І до Неба вірний путь,

Де на віки ми з Тобою *

Прагнем з Богом вічно жить.

Св. Молись за нас, Святий наш Отче Павле Перший Пустельнику.

В. Щоб ми удостоїлись обітниць Христових.

Молімося.

Боже, Котрий вчинив, що Святий Павло наш Отець на пустині осягнув святість, * зроби за Його посередництвом, щоб ми, розвиваючи в собі духа молитви та служіння, * наближалися в любові до Тебе. Через Христа Господа нашого.

Амінь.

АКТ ПОКАЯННЯ

Священик закликає віруючих до акту покаяння.

С.: Брати і сестри, визнаймо наші гріхи, щоб ми стали гідними звершення святих тайн.

В.: Сповідаюся Господу Богу Всемогутньому

і вам, брати і сестри,

що безмірно согрішив я

думкою, словом, учинком і недбальством

(б’ючи себе в груди): моя провина,

моя провина, моя дуже велика провина.

Тому благаю Пресвяту, завжди Діву Марію,

всіх ангелів та святих,

і вас, брати і сестри,

молитися за мене

до Господа, Бога нашого.

Нехай помилує нас Всемогутній Бог і, відпустивши наші гріхи, приведе нас до вічного життя.

В.: Амінь.

мел. «Не було місця для Тебе – Nie było miejsca dla Ciebie»

О Господи, нас помилуй. О Господи, нас помилуй.

О Христе, нас помилуй. О Христе, нас помилуй.

О Господи, нас помилуй. О Господи, нас помилуй.

GLORIA

У неділю та свята вірні співають або промовляють гімн:

(мелодія Городоцька класична)

Слава во вишніх Богу

і на землі мир людям доброї волі.

Прославляємо Тебе, * благословляємо Тебе,

поклоняємось Тобі, * величаємо Тебе.

Подяку Тобі складаємо, * бо велика слава Твоя,

Господи Боже, * Царю небесний,

Боже Отче Всемогутній.

Господи Сину Єдинородний, * Ісусе Христе,

Господи Боже, * Агнче Божий, * Сину Отця,

що береш гріхи світу, * помилуй нас;

що береш гріхи світу, * прийми благання наші;

що сидиш праворуч Отця, * помилуй нас.

Бо лише Ти є Святий, * лише Ти – Господь,

лише Ти – Всевишній, * Ісусе Христе,

зі Святим Духом * у славі Бога Отця. Амінь.

КОЛЕКТА

Після закінчення гімну священик з складеними руками мовить:

С.: Молімося.

Боже Отче Всемогутній, Ти вчинив, що Святий Павло наш Отець пішов у пустиню і там в спілкуванні з Тобою в покуті та самотності закінчив своє земне життя, дай нам за його причиною любити молитву, мужність в протиріччях а також витривалість в прямуванні до Тебе остаточної цілі і мети нашої мандрівки. Через Христа Господа Бога нашого. В.: Амінь.

ЛІТУРГІЯ СЛОВА

Перше Читання

Читання з Книги Царів

І сказав тішб'янин Ілля, з ґілеадських мешканців, до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!

І було до нього слово Господнє, говорячи: Іди звідси, й обернешся собі на схід, і сховаєшся при потоці Керіті, що навпроти Йордану. І станеться, будеш ти пити з потоку, а крукам наказав Я годувати тебе там.

І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану. А круки приносили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса ввечорі, а з потоку він пив.

І сталося на кінці днів, і висох потік, бо в краю не було дощу. І було Господнє слово до нього, говорячи: Устань, іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе. І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посудини, й я нап'юся. І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: Візьми мені й шматок хліба в свою руку! А та відказала: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з'їмо ми, та й помремо…

І сказав до неї Ілля: Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім. Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі.

І пішла вона, із зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, дзбанок муки не скінчився, і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що говорив через Іллю.

І сталося по тих пригодах, заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка, аж духу не позосталося в ньому. І сказала вона до Іллі: Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!… І сказав він до неї: Дай мені сина свого! І він узяв його з лоня її, і виніс його в горницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.

І кликнув він до Господа й сказав: Господи, Боже мій, чи й цій удові, що я в неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити її сина? І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: Господи, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї! І вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, і вона ожила… І взяв Ілля дитину, і зніс її з горниці додолу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: Дивися, твій син живий!

І сказала та жінка до Іллі: Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх правда!

Слово Боже.

В.: Богу подяка.

Після Першого Читання співається Псалом, під час якого повторюється приспів.

Друге Читання

Читання з Послання Святого Павла Апостола до Филипян.

Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне. Стережіться собак, стережіться працівників лихих, стережіться обрізання!

Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло, хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я, обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.

Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі. Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.

Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа, щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою, щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті, аби досягнути якось воскресення з мертвих. Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.

Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.

Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це. Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.

Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас. Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового. Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі… Вони думають тільки про земне!

Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа, Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.

Слово Боже.

В.: Богу подяка.

Потім читається Євангелія. Диякон або священик мовить:

С.: Господь з вами.

В.: І з духом твоїм.

+ Слова Святого Євангелія від Святого Матея.

В.: Слава Тобі, Господи.

Вірні чинять знак хреста на чолі, устах і грудях.

Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.

Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!

Після Євангелія священик мовить:

Слово Господнє.

В.: Слава Тобі, Христе.

Потім священик мовить:

Нехай Слова Святого Євангелія знищать наші гріхи.

В.: Амінь.

CREDO

Після проповіді у неділю або свято співається, або говориться визнання віри:

(мелодія греко-католицька - на 4 фраза)

Вірую в Єдиного Бога, * Отця Вседержителя,

Творця неба і землі, * всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого

Єдинородного, від Отця родженого * перед всіма віками.

Бога від Бога, * Світло від Світла,

Бога істинного від Бога істинного,

родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем,

що через Нього все сталося.

Він задля нас, людей, * і нашого ради спасіння зійшов із небес,

і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, * і став чоловіком.

І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата,

і страждав, і був похований.

І воскрес у третій день згідно з Писанням,

і вознісся на небо, * і сидить праворуч Отця.

І вдруге прийде зі славою * судити живих і мертвих,

а Його Царству не буде кінця.

І в Духа Святого, * Господа животворного,

що від Отця і Сина ісходить,

що з Отцем і Сином * рівнопоклоняємий і рівнославимий,

що говорив через пророків.

І в єдину, святу, вселенську й апостольську Церкву.

Ісповідую одне Хрещення на відпущення гріхів.

Очікую воскресіння мертвих

і життя майбутнього віку. Амінь.

Вселенська Молитва Вірних

Boże Ojcze wszechmogący, który wzywasz do Swojej winnicy Kościoła ludzi, aby przepowiadali Twoje słowa na wzór Ojców Pustyni w duchu Eliaszowej gorliwości. Prosimy Cię za naszego Papieża, Biskupów, Kapłanów i Diakonów, aby Twoje zbawcze orędzie było głoszone nie tylko słowem, ale i czynem.

Л.: Christe, exaudi nos.